Праксіологічне застосування принципів навчання державних службовців у процесі підвищення їх кваліфікації (досвід Франції)
DOI:
https://doi.org/10.31499/2306-5532.2-3.2014.50503Keywords:
державний службовець, типи підвищення кваліфікації, принципи навчання, Франція.Abstract
Визначено типи підвищення кваліфікації державних службовців Франції, розкрито її характерні риси та методи, що надають можливість спостерігати за практичним втіленням принципів навчання посадовців під час їхнього підвищення кваліфікації. Активне застосування принципів на практиці пояснено доступністю та комфортністю методів і форм роботи з державними службовцями за кожним типом підвищення кваліфікації, які дають змогу навчатися в зручному місці та у зручний час, без зайвих затрат часу, відповідно до індивідуальних потреб службовця. Зроблено висновок, що завдяки універсальності та відносної малозатратності наведені типи та принципи можуть бути втілені в практику професійного навчання державних службовців в Україні.
Определены типы повышения квалификации государственных служащий Франции, изложены их характерные черты и методы, что дало возможность пронаблюдать за практическим применением принципов обучения госслужащих во время их повышения квалификации. Активное их применение на практике объясняется доступностью и комфортностью методов и форм работы с государственными служащими по каждому типу повышения квалификации, которые позволяют обучаться в удобном месте и в удобное время, без лишних затрат времени, согласно индивидуальных потребностей служащего. По мнению автора, благодаря универсальности и относительно небольшой затратности, рассмотренные типы и принципы могут быть воплощены в практику профессионального обучения государственных служащих в Украине.
The article defines the types of raising the level of public officials’ skills in France, states their characteristics which provides an opportunity to observe the practical use of principles of public officials’ training. Active practice due to availability and comfort of methods and forms of work with public officials for each type of training that allow you to study at a convenient location and at a convenient time, without unnecessary waste of time, according to the individual needs of the employee. According to the author, thanks to the versatility and relatively low cost these types and principles can be embodied in the practice of professional training of public officials in Ukraine.
References
Наказ Про затвердження методичних рекомендацій щодо розробки тематичних постійно діючих і короткострокових семінарів, тренінгів, спеціалізованих короткострокових навчальних курсів від 25 травня 2011 року N 134 [Електронний ресурс] / Додаток до наказу Головдержслужби. – 2011. – Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-rekomendacii-shodo-rozrobki-t-doc59072.html
La politique de formation continue des agents de l’Etat et des hфpitaux [Електронний ресурс] / Rapport d’йvalution. – 2003. – Режим доступу : http://www.ladocumentationfrancaise.fr/var/storage/rapports-publics/034000638/0000.pdf
Gerard Westhoff, Alex Drougas Mйthodologie et organisation des sйminaire, d’ateliers et des confйrences [Електронний ресурс] / Conseil de l’Europe, aoыt 2002. – Режим доступу : http://archive. ecml.at/documents/pub142F2002.pdf
Rutger von den Hoven La formation europйenne destinйe aux hauts fonctionnairesdes Etats membres de l’Union europйenne [Електронний ресурс] / Rutger von den Hoven. – Режим доступу : http://www.eipa.eu/files/repository/eipascope/scop98_2_2.pdf
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2018 Олена Гончаренко
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
The names and email addresses entered in this journal site will be used exclusively for the stated purposes of this journal and will not be made available for any other purpose or to any other party.
Responsibility for technical content and for protection of proprietary material rests solely with the author(s) and their organizations and is not the responsibility of the publisher, journal or its Editorial Staff.
The main author is responsible for ensuring that the article has been seen and approved by all the other authors.
It is the responsibility of the author to obtain all necessary copyright release permissions for the use of any copyrighted materials in the manuscript prior to the submission.