Соціально-педагогічний аспект освітніх програм для сільськогосподарських робітників-мігрантів у Мексиці (англійською мовою)

Abstract

У статті представленo результати науково-педагогічного досліджен-ня, метою якого було виявлення освітніх стратегій, що використовуються урядом Мексики як механізми для інтеграції сільськогосподарських робітників-мігрантів в трудове життя в нинішніх соціально-економічних умовах. Дослідження показало, що такими навчальними стратегіями є Програми Національної ради для життя і праці та Національного інституту освіти дорослих, Центри базової освіти для дорослих, Центри для шкільної освіти, Програма забезпечення освіти дорослих, Програма забезпечення освіти сільськогосподарських робітників-мігрантів, Програма «Можли-вості», культурні місії. Проекти уряду Мексики щодо освіти сільсько-господарських робітників-мігрантів є далекосяжними, проте статистика свідчить, що в 2012 році, число молоді та дорослих, які набули початкової та/або середньої освіти, було всього 4222 особи, що становило 13,69% від загальної чисельності неписьменного населення країни.

В статье представлены результаты научно-педагогического исследования, целью которого было определение образовательных стратегий, используемых правительством Мексики в качестве механизма для интеграции сельскохозяйственных работников-мигрантов в социально-трудовую жизнь в современных социально-экономических условиях. Исследование показало, что такими образовательными стратегиями являются Программы Национального Совета для жизни и труда и Национального института образования взрослых, Центры базового образования для взрослых, Центры для школьного образования, Программа обеспечения образования взрослых, Программа обеспечения образования сельскохозяйственных работников-мигрантов, Программа «Возможности», культурные миссии. Проекты правительства Мексики по образованию сельскохозяйственных работников-мигрантов выглядят далеко идущими, однако статистика свидетельствует, что в 2012 году, число взрослых, которые получили начальное и среднее образование, составило всего 4222 человека (13,69% от общей численности неграмотного населения страны).

This paper states that the historical origin of the societies of Latin America since the beginning marks the emergence of a dichotomous parallelism, resulting from the overlap of cultures that occurred from the duality of values, social structures and political and administrative systems. The article presents the results of a pedagogical scientific study which aim was to reveal the educational strategies used by Mexican government as mechanisms for integration of migrant farm workers into the working life in the current socio-economic conditions. The Mexican socio-educational programs for migrant farm workers are based in the theory of marginality. The study presents marginality as a social phenomenon that has flourished in the twenty-first century world, however, is the subject of numerous international studies since the early twentieth century. The study showed that educational strategies are part of the Programs of National Council for Life and Work and the National Institute for Adult Education, the Centers for Adult Basic Education, the Centers for School Education, the Program for Care of Demand of Adult Education, the Program of Care for Migrant Farm Workers, the Opportunities Program, and the Cultural Missions.

The scope of the purpose of migrant farm workers education in Mexico is far-reaching and is represented in three major areas: encourage self-responsibility and the process of self-realization of the individual, appropriate cultural and vocational training; promote and raise the cultural, professional and social status of the population; training to enable higher levels of efficient production and increase the corresponding income to raise the standard of living and a fair distribution of goods. The study showed that it is also worth noting the diversity of educational opportunities for migrant farm workers. Statistics show that in 2012, the number of marginal youth and adults who concluded primary and/or secondary school was only 4222 people, representing 13.69% of the total population with potential educational backwardness.